You are viewing invest_ua

Пропонуємо вашій увазі стратегічний огляд «Україна в 2013 році: у пошуках фінансових ресурсів», в якому йдеться про основні виклики для української економіки в 2013 році, містяться прогнози макроекономічних показників, валютного курсу, діяльності НБУ, стану держбюджету та фінансової системи, а також розкриваються принципи економічної політики влади з питань співпраці з МВФ, вступу до Митного Союзу тощо.

Класик літератури переконав нас у тому, що рукописи не горять. А якщо і трапиться така неприємність, то Диявол поверне втрачене. Україна втрачає можливості перетворитися на успішну та заможну державу. На яку потойбічну силу нам залишається сподіватися?

Сучасний світ знає багато прикладів успішних і неуспішних країн. Є і чимало прикладів, коли країни з неуспішних перетворюються на успішні. Трапляється, що країни деградують і навіть зникають з політичної карти світу. Чим же можна охарактеризувати омріяну "успішність"?

Ознак чимало, але найбільш інтегрованою є ступінь взаємної довіри в суспільстві. Декілька сторіч розвитку капіталізму наочно продемонстрували ефективність чесних та довірчих відносин.

У будь-якому сучасному підручнику з економіки можна знайти математичні моделі, котрі переконливо свідчать про більш високу вигідність чесної співпраці з партнерами, ніж ошуканство, яке може дати успішний короткотривалий результат, але призведе до гарантованого занепаду бізнесу в майбутньому.

Високий рівень взаємної довіри в суспільстві суттєво зменшує транзакційні витрати суспільства. Суспільство стає ефективнішим в контексті скорочення інфраструктури, котра має забезпечувати нагляд та контроль за чесністю контрагентів. А якщо врахувати той факт, що подібні перевірки ведуться почасти забороненими (оперативно-розшуковими) методами, то ймовірним є й автоматичне скорочення тінізації цієї діяльності.

Читати повністю...



В экономическом развитии существует такой феномен, как ловушка среднего дохода, когда страна на долгие десятилетия застревает на каком-то среднем уровне благосостояния и оказывается не в силах повысить его. Как правило, эта проблема возникает тогда, когда старая модель экономического роста, исчерпав свои возможности, уже не способна привести к достаточно высоким его темпам и, наоборот, создает дисбалансы в развитии страны. В этот момент назревает острая необходимость перехода к новой модели роста, но из-за не(до)реформированной и отсталой институциональной системы она зачастую так и не рождается.

Практически все бедные страны стремятся повысить благосостояние своего общества и стать богаче. Существуют государства, достаточно успешно реализовавшие модель догоняющего развития, приблизившись по уровню благосостояния к наиболее продвинутым экономикам своего времени. Начать можно с того, как в XIX веке Соединенные Штаты Америки смогли преодолеть отставание от Великобритании — на тот момент самой сильной экономики планеты. Немного позже это сделали Германия и Австрия, потом Бельгия, Голландия, Швеция и другие западноевропейские страны. Во второй половине XX века модель догоняющего развития успешно реализовали Япония, Корея, Сингапур, Тайвань и Гонконг.

Все мы оптимисты и допускаем, что нас ждет светлое будущее, в котором наша экономика тоже будет быстро расти и через какое-то время догонит развитые страны. К сожалению, реальность гораздо более сурова.

В мире значительно больше тех стран, которым не удалось не только догнать развитые экономики, но и даже сколько-нибудь ощутимо приблизиться к ним по уровню благосостояния. Так, недавнее исследование Всемирного банка (ВБ) показало, что из почти ста государств, которые в 1960 году считались странами со средним доходом, в течение 50 лет в высшую лигу удалось прорваться лишь 13. Остальные остались в так называемой ловушке среднего дохода. Согласно классификации ВБ, к этой категории относятся страны с ВНД на душу населения (2011 г.) между 1026 и 12475 долл. США (2 и 26% от показателя Соединенных Штатов, соответственно). При этом уровень 4035 долл. разделяет эту группу на страны с доходом ниже среднего и выше среднего.

Ситуация последних 20 лет в Украине вполне определенно указывает на то, что наша экономика также находится в данной ловушке. Поэтому стоит в деталях разобраться, что это за проблема и какие основные уроки можно извлечь из успешного и неудачного опыта стран, пытавшихся вырваться из нее.


Читать дальше...


Український фондовий ринок та фонди під управлінням «КІНТО»

Оксанич Олена

Завершується 2012 рік. Настав час поговорити про підсумки і згадати, що відбувалося на українському фондовому ринку протягом звітного періоду. Цей рік виявився надзвичайно важким для ринку, і запам’ятається 2012-й вкрай низькою ліквідністю та активністю із рекордно мізерними обсягами торгів. Тож не дивно, що вітчизняний ринок акцій дуже в‘яло реагував як на події в світі, так і на події в Україні. Докладніше…


Світові фондові ринки

Тарас Кучер

Світові ринки завершили зростанням 2012 рік в кращих традиціях посткризового відновлення. Проходив рік доволі спокійно, особливо якщо порівнювати його з попереднім 2011 роком. Та як би там не було, економіка тільки відновлюється, тож факторів для різнобічної динаміки було предостатньо, а гіпер-чутливість інвесторів давалася взнаки. Фондовий ринок у новий 2012-й рік входив з оптимізмом. Докладніше...

Виступ Віталія Мельничука, віце-президента «КІНТО», на дискусії «Олігархічний капіталізм в Україні. Колоніальний інструмент і головна перешкода для успіху українського проекту», в якому експерт порівняв структуру української економіки зразка 1991 та 2012 років, визначив та дав характеристику основним проблемам, породженим діючою олігархічною структурою економіки України.

«В Україні 6 олігархів володіють активами в $35 млрд, що перевищує загальну вартість всіх активів інших 94 найбагатших людей країни, серед яких є багато підприємців», - сказав Віталій Мельничук. Експерт відзначив, що співвідношення активів ста найбагатших людей до ВВП становить 38% «Це найвища концентрація капіталу в світі. В США - 7%, Франція - 10%, навіть Росія - 22%». При цьому віце-президент «КІНТО» наголосив, що левова частка активів олігархів сконцентрована в важких галузях економіки, що домінували ще до 1991 року: металургія, хімпром, добувна промисловість та енергетика.



Путеводитель по кризису

АМК-2В минуты чрезвычайной опасности организм любого человека способен мобилизоваться и предпринять такие меры к самоспасению, на которые в обычной жизни мало кто решится. Резко подскочивший уровень адреналина даже отключает мыслительные процессы и действуя по инстинкту самосохранения человек на мгновение превращается в этакого супермена, которому под силу невозможное. Жаль, что металлургическая отрасль не имеет схожих способностей. Она не человек. И действовать по инстинкту не может. А коллективный разум всех топ-менеджеров пока не нашел действенного рецепта спасения отрасли. Каждый пытается выжить сам по себе, но зачастую, редкие моменты улучшения, так же стремительно проходят. А все потому, что спасение захромавшей стальной индустрии все больше напоминает борьбу с симптомами, а не с причиной заболевания. Именно поэтому статистика отрасли становится все грустнее с каждым месяцем. Читать далее...

Кінець фондового ринку



Ініціативи податківців можуть знищити механізм перерозподілу інвестиційних ресурсів в економіці. Фондові біржі перетворяться на звалище сумнівних паперів - клондайк для чиновників, які кластимуть 3% акцизу в свої кишені.

"Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны". Шота Руставелі

У нас практично всі розуміються на політиці, історії та мистецтві.

Коли пожежника оперного театру запитали: "Яка різниця між скрипкою і контрабасом?", він, не мигнувши оком, відповів: "Контрабас довше горить".

Не так багато осіб, компетентних у сфері фондового ринку. При цьому цінними паперами володіє понад 10 млн українців. Що ж стосується фахівців з оподаткування ринку цінних паперів, то їх взагалі одиниці.

Смішно було б, якби не так сумно, адже оподаткування - одна з найбільш складних і конфліктних сфер життєдіяльності, яка стосується кожного.

Останнім часом фондовий ринок "штормить". Не тому, що настала осінь, а через жорсткий пресинг з боку Державної податкової служби, спрямований на підвищення ефективності поточного адміністрування податку на прибутоквід операцій з цінними паперами. Мета?

З одного боку, збільшення надходжень до бюджету "вже сьогодні", а з іншого - запровадження законодавчих ініціатив, що забезпечують безумовне оподаткування операцій з цінними паперами, незалежно від їх прибутковості.

Перший "ефект" досягається шляхом ігнорування чинного законодавства контролерами, які масово висувають торговцям наступні звинувачення.

Читати повністю на "Економічній правді"

Завершення виборів може стати початком довгоочікуваних змін у економічній політиці. Водночас, шлях цих змін поки що залишається незрозумілий, незважаючи на те, що економічна ситуація в країні продовжує погіршуватися. І хоча на відміну від 2008-2009 рр. рецесія, в яку входить Україна, буде м’якшою, умови для нового пожвавлення зараз значно гірші. Тому криза буде неглибокою, але затяжною з млявим відновленням.

Як і очікувалося, вибори у парламент не змінили загального розташування сил. Партія Регіонів здобула 187 місць у парламенті. Альянс з КПУ та залучення в свої ряди більшої частини безпартійних депутатів дозволять сформувати більшість у 240-250 місць. Однак важливими можуть бути інші моменти, які окреслять контури економічної політики на середньострокову перспективу:

1) Міжнародна спільнота досить різко розкритикувала вибори. Основна теза – відхід від демократичних принципів. Це ускладнить майбутні переговори з МВФ і збільшує шанси політичної та економічної ізоляції зі сторони Заходу.

2) Партія Регіонів, хоч і виграла вибори, суттєво втратила у популярності. За неповних 3 роки у період відносно стабільної економіки влада розгубила понад 2 млн. прихильників, знизивши свій електорат з 8 млн. до 6 млн. голосів (Рис.1). Це по суті мінімізує шанси
В.Януковича легітимно переобратися на 2-й термін у 2015 році.

3) Більшість у 240-250 місць буде досить хиткою. Незалежні депутати у випадку зміни настроїв в суспільстві та різкого погіршення
рейтингу влади можуть швидко перебігти в опозицію, створюючи патову ситуацію у владі.

4) Найближчі кадрові перестановки у Кабміні проллють світло на подальшу стратегію президента. Вважається, що у президента є
вибір: 1) йти далі до побудови сімейного авторитаризму, або 2) зберегти баланс інтересів у владі. Якщо, як свідчать чутки, позицію
прем’єра посяде С.Арбузов, це вочевидь означатиме вибір першого шляху з усіма його наслідками.

Таким чином, надія аналітиків на те, що пост-виборча ситуація в країні стане менш політизована, а економічна політика більш «коректна», поки що не виправдовується.

Тим часом економіка України продовжує погіршуватися... Читати повністю...

Profile

invest_ua
Фондовый рынок Украины
Фондовый рынок Украины

Latest Month

February 2013
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728  

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com